РОЗМАЛЮЄМО ПИСАНКУ РАЗОМ

   Великдень в українців завжди асоціюється з писанкою. Важко собі уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють. І це зрозуміло. Розписане по-мистецьки яйце створює особливий, святковий настрій.

   У Красненській бібліотеці імені Івана Тиктора пройшов ряд заходів по виготовленню кількох різновидів великодніх писанок. Учасники натхненно старалися виготовити найкращу писанку.
Почали з найпростіших – писанки на папері,  розмальовані  різними барвами.

Дальше освоїли мистецтво модульного орігамі і створили чудові модульні писанки.

На закінчення було проведено майстер-клас  по створенню традиційної писанки гарячим воском за допомогою писачка.

   Люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і  церкви - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.

СЛОВО ВІЧНЕ, СЛОВО НЕВМИРУЩЕ – ЦЕ І Є КОБЗАР

   Твори Тараса Шевченка читають і люблять у всьому світі. Поки існуватиме український народ,звучатиме українська мова, доти в серцях мільйонів людей житиме великий Кобзар.
   У бібліотеці  імені Івана Тиктора було проведено Шевченківське читання: "Слово вічне, слово невмируще -це  і є Кобзар".

   Юні учасники не лише читали улюблені вірші Тараса, а й дізнались багато цікавого про життя видатного поета і художника. Шевченко прожив коротке і вкрай важке життя. Із своїх 47-и років він 24 роки був кріпаком, 17 років – невІльником у засланнях, під наглядом жандармів і тільки 10 років – вільною людиною.
   І в цих несприятливих умовах Тарас створив свій безсмертний “Кобзар”, написав декілька томів прозових і драматичних творів, став Академіком Академії мистецтв. З його мистецької спадщини збереглося 835 творів живопису і графіки. Є дані про 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.

ПОДАРУНКИ ДО СВЯТА ВЕСНИ

  Подарунок мамі своїми руками – це можливість віддячити за тепло, ніжність і турботу. Маленька дрібничка здатна викликати море приємних емоцій. Що можна зробити своїми руками до свята весни?
 У Красненській бібліотеці пройшов майстер – клас по виготовленню подарункових картин з кавових зернят. Бібліотекар Наталія Худзяк допомогла дітям втілити їхні задуми по створенню ароматного настрою для матусь.

ПІД МУЗИКУ ВІВАЛЬДІ

 Антоніо Лучо Вівальді — італійський композитор, скрипаль-віртуоз, педагог, диригент, католицький священик.

  4 березня у Красненській бібліотеці  імені  Івана Тиктора відбулася музична подорож до 340 років від дня народження Антоніо Вівальді. Музичний захід  «Під музику Вівальді» був наповнений мелодіями творчості  Антоніо , а особливо дітям сподобались «Пори року» і вони з радістю створили тематичне деревце, де були зображені  улюблені пори року.

   Вівальді автор 90 опер, 517 концертів, більше 100 сонет.
 Від народження у Антоніо була серйозна недуга — здавлені  груди, все життя його мучила астма, страждав від нападів задухи, не міг підніматися по сходах і ходити пішки. Юного Антоніо вчив грати на скрипці батько, професійний скрипаль, який також був перукарем.
  Вівальді створював музику для європейської знаті і королівської сім’ї. В 1722 році Вівальді їде до Риму, де його постановки проходять з великим успіхом. Його навіть запрошують грати для Папи Римського. Саме в цей період він пише чотири концерти для скрипки відомі нам як «Пори року».
   Однак, незважаючи на всі заслуги помер Вівальді в повній самоті й убогості.

ТРИЗУБ ЦЕ УКРАЇНА

Наш герб – тризуб. У ньому сила

Отця Небесного і Сина.

Уважно придивись до нього –

На Духа схожий він Святого,

Що голубом злетів з небес

І у людських серцях воскрес.

                                                                               Поклад Н.     

Тризуб — український національний герб, герб України у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі.
У Красненській бібліотеці  імені Івана Тиктора  пройшла патріотична бесіда  до 100-річчя затвердження Тризуба державним гербом Української Народної Республіки. Учасники заходу дізнались багато цікавих фактів про походження герба України, переглядали тематичне відео та ознайомились з книжковою виставкою «Державний Герб України»

Визначити значення Тризуба не просто, хоча б тому, що про нього нема жодних письмових згадок в джерелах Київської Русі.
 На теперішній час найдавнішими артефактами з київо-руським Тризубом є: двозуб Святослава Великого (його зображено на печатці, яку знайшли в 1912 році при розкопках Десятинної церкви) та тризуб на золотих та срібних монетах Володимира Великого.
Вперше про тризуб як про офіційний державний герб України заговорили в 1918 році. Українська Центральна Рада пояснила його прийняття тим, що це є знак князівської влади і спадкоємності української державної традиції.

Однак, починаючи від розпаду Київської Русі і до 20 століття його використовували не так активно. Тризуби зустрічалися тільки в геральдиці міст, на родових гербах чи у книгах. Деякі запорожці, зокрема Хмельницький та Мазепа, розміщували на своїх родових гербах хрести чи якорі, стилізовані під тризуб.
Секрет тризуба полягає саме у магічному числі “три”. Трійця невпинно переслідує людину ще з часів зародження цивілізацій. Віра, надія, любов; Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий; вогонь, вода, життя; Інь, Янь, Ци – всі явища завжди ходять трійцею.
Однак не будемо забувати, що тризуб – язичницький символ. Різновіри розповідають, що малий герб – символ Божественного світу. Тому князі брали його за ознаку влади, проголошуючи себе намісником Бога на землі.
Найбільший в Україні тризуб розташовується в Івано-Франківській області. Він був викладений з білого каменю в 1992 році на схилі гори. Під гербом викладено рік і слово “воля”.