Про бібліотеку

  Красненська бібліотека ім. І. Тиктора - провідна загальнодоступна культурно-освітня, науково-інформаційна установа селища, яка містить інформацію з усіх галузей знань: суспільно-політичні, природничо-наукові, технічні й сількогосподарські науки, а також літературу з питань культури і мистецтва, історії рідного тощо.    Перша згадка про бібліотеку в Красному датується 28 травням 1897 року, коли парох о. Степан Височанський заснував тут першу читальню "Просвіти". Приміщення читальні знаходилося у громадській глинобитній хаті біля кузні на Ямиськах (теперішній майдан Т. Г. Шевченка).    По неділях, після вечірні, люди приходили сюди, щоб прочитати газети, поговорити про найважливіші події. У 1897 році товариство «Просвіти» у Львові передало для красненської читальні 44 книги і 6 портретів. Через рік у бібліотеці було вже 97 книг.    У 1902 році читальня «Просвіти» нараховувала 68 членів, а в її бібліотеці було вже 130 книг. Через шість років книг було вже 245 примірників.    У 1914 році читальня «Просвіти» разом із товариством «Сокіл» провели у Красному фестини. Юнаки і юначки в українських одностроях читали вірші, співали пісні, виступали з ритмічними вправи, використовуючи прапорці й хусточки. Згодом товариство придбало комплект духових інструментів і організувало духовий оркестр. Хлопці набували навиків володіння музичними інструментами, вивчали нотну грамоту. 29 вересня 1912 року красненські музики грали на великих фестинах, підготовлених і проведених Буською філією «Сокола».    Напередодні Першої світової війни за ініціативою Івана Микитовича Тиктора при читальні «Просвіти» було організовано драматичний гурток. Члени гуртка ставили вистави,зокрема «Назар Стодоля» і «Сватання на Гончарівці», які проходили з великим успіхом. Читальня «Просвіти» нараховувала 130 членів.    На початок 1922 року читальня «Просвіти» нараховувала 141 чол., кожний з яких сплачував щомісячний членський внесок по 15 польських марок, а драматичний гурток – 39 учасників. На противагу «Просвіті» польською громадою в Красному було створено читальню «Товариства школи людової», робота якої була спрямована на посилення національної ворожнечі між поляками й українцями, а на початку 3—х років виникає польська організація «Strzelec».