23 квітня Всесвітній день книги та авторського права (World Book and Copyright Day).

Букіністична книга (франц. bouquiniste – торговець старими книгами) – стара книга, яка з погляду бібліофіла чи фахівця літератури має неперебутню цінність, перетворюється на предмет книжкової торгівлі. У книгознавстві це видання періоду 1851-1960 рр.
Букіністичною книгою називають також антикварну книгу.

Антикварна книга (лат. antiquus – давній) – у практиці книжкової торгівлі і к
олекціонування книг – книга, видана від початку книгодрукування до 1850 р. включно.

Стародруки – видання, надруковані з середини XV ст., від початку запровадження друкарства в Європі (1452 р.), до 1830 р. включно, до запровадження машин у друкарській справі, на ручних верстатах, на ганчір’яному папері. Міжнародний термін Hand Press Book – книги періоду ручного друку

Усі стародруки за хронологічною ознакою вважаються книжковими пам’ятками і мають бути зафіксовані в єдиному Державному реєстрі національного культурного надбання.

Наука, що вивчає книгу як об’єктивне явище соціальної дійсності має назву книгознавство. Синонімом є термін бібліологія.

Популярні книги це:

фастселлери – книги, до яких успіх приходить відразу. Крива продажу різко йде вгору, але швидко падає, оскільки успіх книги має нестійкий характер;

стедиселлери – книги, що мають успіх протягом тривалого часу, збут яких відрізняється лише сезонними коливаннями;

бестселлери – книги, що мають постійний успіх, під час зростання продажу відбувається їх перевидання, книги постійно завойовують нове коло читачів.

За типом книги бувають:

художні книги, які за жанром розподіляються на: романи, повісті, оповідання, есе, комікси;

не художні: енциклопедія, довідник, словник, монографія, підручник, посібник.


Основні типи літератури:

політичні першоджерела (програми партій, заяви рухів, громадських організацій, офіційні виступи їх керівників тощо);

правові першоджерела (конституція, закони, постанови парламенту та уряду, укази президента, накази та розпорядження інших керівних адміністративних органів тощо);

науково-дослідна література (наукові монографії, наукові статті чи збірники статей, тези доповідей на наукових конференціях тощо.);

науково-популярна література (статті та нотатки, спрямовані на популяризацію наукових знань серед неспеціалістів; науково-популярні монографії тощо);

виробнича література (практичні посібники, інструктивні матеріали з виробництва тощо.);

навчальна література (підручники, навчальні посібники, навчально-методичні рекомендації, хрестоматії тощо.);

довідкова література (енциклопедії, довідники, словники);

рекламна література (об'яви, оголошення, проспекти, фірмові каталоги тощо.);

публіцистична література (публіцистичні статті, нариси, тексти промов тощо, з актуальних питань сучасності);

художня література (романи, повісті, оповідання, вірші, поеми, драматичні твори тощо.);

мемуарна література (спогади, щоденники, листування тощо);

літургійна (богослужбова) література (священні книги; книги, що забезпечують богослужіння);

науково-інформаційна література (видання органів науково-технічної інформації: аналітичні огляди, реферати та тощо.);

масово-інформаційна література (повідомлення засобів масової інформації, які не мають публіцистичного спрямування: репортажі, замітки).


Типи книжкових видань:

Монографія – це наукова праця у вигляді книги з поглибленим вивчанням однієї або декількох (тісно пов'язаних між собою) тем.

Енциклопедія – тип довідника, що містить сумарну інформацію з усіх галузей знань або з конкретної галузі.

Довідник – упорядкований предметний матеріал, книга, що містить узагальнені, стислі впорядковані відомості з певних галузей науки.

Словник – книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова, їх етимологію, значення та іншу інформацію.

Підручник – книга, у якій системно викладено інформацію з певної галузі знань і яку використовують в системі освіти на різних рівнях, а також для самостійного навчання.

Посібник – навчальне видання, яке доповнює або частково замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу.

Хрестоматія – навчальне видання літературно-художніх, історичних, наукових чи інших творів або їх частин, які є об'єктом вивчення певного навчального предмета, курсу, дисципліни відповідно до офіційно затвердженої навчальної програми. Різновидом хрестоматії є книга для читання.

Рукопис, або манускрипт (лат. manuscriptum, від manus – рука і scribo – пишу) - писемний документ, написаний від руки, звідки й назва.

Авторський рукопис, авторський оригінал – рукописний чи машинописний текст документа, підготовлений автором для опублікування. Авторські рукописи є самоцінними документами.