День пам’яті захисників України

29 серпня –

, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Похмурий день, туман усе укрив І сльози котяться щоками Мій син вкраїну боронив, Тепер він спатиме роками. Як я згадаю день той роковий, Коли поїхав голуб в далину, То вирок був страшенний больовий, Бо повернувся вкладений в домовину. Мій сину, любий мій, рідненький, Проснись, не покидай мене. Ти пожалій стареньку свою неньку І біль душевний з часом промине. Синочку, чуєш, не іди Я так люблю тебе без тями. Ти всім нам дуже дорогий Проснись, торкнись мене руками. Не оживає, не говорить син. Він лиш лежить увінчаний квітками. Несуть. Кладуть і біля інших домовин На сон благословенний вже віками. О ні! Коханий мій, моє дитя, Навіщо доля нас отак скарала? Ти вже поринув в майбуття, Залишивши в мені глибоку рану. Дай поцілую я тебе вже раз останній Сльозами твоє личко вмию. І підкорившись смерті невблаганній, Відпущу у чарівний Божий вирій.