16 ЛИПНЯ - ДЕНЬ ПРИЙНЯТТЯ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ: ЯК ЦЕ БУЛО

Прийняття 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет стало важливим елементом процесу державотворення. В самому документі суверенітет трактувався як "верховенство, самостійність, повнота й неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах" Одним з головних положень Декларації суверенітету України було положення про громадянство. Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де "всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять". Декларація також проголошувала економічну самостійність України. У документі визнавала самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації. Також Україна проголошувала свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не братиме участі у військових блоках і зобов'язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї. Декларація проголошувала право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами. День прийняття Декларації про державний суверенітет України був оголошений святковим і вихідним на території України. Декларація про державний суверенітет України стала основою для «Акта проголошення незалежності України», ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року. Тоді фактично вдруге Україна була проголошена незалежною демократичною державою й остаточно виведена зі складу СРСР. Незалежність країни була підтримана на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.